Проєкт був започаткований благодійним фондом «Маємо жити», який підтримує родини загиблих Захисників України. А в Білій Церкві ініціатором таких зустрічей стала Олександра Андрущенко - дружина полеглого Захисника України Дмитра Андрущенка.

Цього дня присутні ділилися спогадами про білоцерківців:

- Віталія Науменка - головного сержанта, командира відділення 1-го інженерно-саперного взводу 1-ї інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України імені генерал-полковника Генадія Воробйова;

- Олександра Білоконя - старшого солдата Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького;

- Олексія Тріля - солдата, гранатометника 2-го стрілецького відділення стрілецької роти військової частини А7477.

Їхні рідні розповідали, якими вони були, що цінували, що дарувало їм радість. Три різні долі, три неповторні світи, у яких було стільки любові, планів і надій на майбутнє…

Про Віталія Науменка розповіла його дружина Юлія, спогадами про Олександра Білоконя поділилася його мама Світлана, а про Олексія Тріля - його сестра Наталія.

Фотографії на стендах, особисті речі, нагороди - усе це допомагало згадати Героїв не лише як воїнів, а й як найдорожчих людей: чоловіків, синів, братів, друзів. Та найцінніше, що об’єднувало присутніх, - пам’ять, яка живе в розповідях рідних і друзів, у деталях, що зберігають тепло близьких, у любові, яку не здатна забрати навіть смерть.

До присутніх звернувся секретар Білоцерківської міської ради Володимир Вовкотруб:

«У нашій громаді започаткована така традиція, і я точно знаю, що ми будемо її підтримувати, тому що історії наших Героїв мають знати всі. Це історії простих людей, простих дітей, звичайних чоловіків та жінок, які народилися в нашій громаді, жили поряд з нами, навчалися в тих же школах, що і ми, ходили на ті ж секції та гуртки. Але коли прийшов час - вони пішли захищати нашу державу і віддали за неї життя, за її цілісність та незалежність. Впевнений, що саме такі вечори допоможуть берегти пам’ять про наших Героїв, які показали приклад для наслідування. Звісно, немає жодних слів для родин, які втратили своїх близьких, але я переконаний, що пам’ять про полеглих житиме з нами доти, доки ми про них згадуємо та пам’ятаємо. Вічна пам'ять та шана Героям України!»

Директор КЗ БМР «Ветеранський простір» Максим Коноплястий зазначив, що такі зустрічі відбуваються орієнтовно раз на квартал. Кожного разу до них долучаються три родини, які мають можливість та бажання розповісти про своїх рідних, поділитися особистими історіями та зберегти живу пам’ять про тих, кого втратили.

«Кожен із цих заходів - особливий. Кожна родина приходить зі своїми спогадами, історіями, і кожна з них - індивідуальна», - наголосив Максим Коноплястий.

Учасники також переглянули відеозвернення Олени Білецької - громадської діячки, менеджерки проєкту «Пам’ять мужнього серця», дружини загиблого добровольця, українського художника Володимира Чорного.

«Повірте, наші загиблі Герої - з нами в цей момент: у тихих паузах, у мовчанні, у теплі, яке об’єднує всіх нас. Після цієї події вам буде тепло на душі - так, ніби вони прийшли у гості…» - сказала Олена Білецька.

З творчим дарунком на заході виступила онука загиблого Захисника Володимира Архипенка - Анна Калашнікова.

Вечір «Пам’ять мужнього серця» дав змогу рідним Захисників не лише говорити про їхніх найдорожчих із сумом, але й усміхатися та відчувати, що поруч є ті, хто розуміє без зайвих слів. Адже за кожним ім’ям - ціле життя, яке триває в пам’яті близьких, у справах і в любові.

Герої віддали життя за Україну, але не зникають із нашого сьогодення. Вони залишаються в родинних історіях, у серцях громади, у пам’яті країни. І наш обов’язок - берегти ці історії, передавати їх наступним поколінням і пам’ятати кожного.