Наші дорослі веслувальники – приклад для молоді
Нещодавно в Китайському місті Ченду завершились Всесвітні ігри-2025. Це одна із найпрестижніших подій у світі неолімпійських видів спорту. Вони відбуваються один раз на чотири роки. Ми пишаємося, що в складі збірної України (з веслування «драганбот») були тренерка ДЮСШ «Зміна» Олена Скворцова та президент міської федерації веслування Микола Верховецький.
Українські веслувальники на човнах «Дракон» стартували у всіх чотирьох фіналах! Україна здобула 4 нагороди на Всесвітніх іграх-2025 у веслуванні на човнах «Дракон». Українські веслувальники виграли два «золота»: у відкритих 8-місних човнах на 500 метрів та гонці переслідування на 2000 метрів у 10-місних човнах та додали: «срібло» на дистанції 500 м та «бронза» на 200 м.
Україна завдяки цим результатам здійнялася на четверте місце в медальному заліку Всесвітніх ігор-2025.
Ми пишаємося, що нагороди Всесвітніх ігор-2025 приїхали до нашої громади. І сьогодні, 22 серпня, була нагода поспілкуватись з нашими чемпіонами в колі дружньої спортивної родини ДЮСШ «Зміна».
Від імені міської влади начальник управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради Сергій Мартинов привітав наших спортсменів із здобуттям перемоги на цих високих змаганнях: «Ми вітаємо вас з значним досягненням. Це найвищий рівень змагань, які можуть бути з неолімпійських видів спорту. Пишаємось вашими здобутками. Ви є прикладом для молоді, як потрібно займатися спортом. Хочу побажати вам нових перемог, і щоби ваші вихованці вас також радували високими досягненнями.
Олена Скворцова поділилася з присутніми, яким був її шлях до цього престижного подіуму: «Мій шлях у спорті почався ще з 12 років. У 2010 році я прийшла на секцію веслування. Тоді я навіть не знала, що є змагання з такого виду спорту. І просто прийшла покататися влітку на човнах та поспілкуватися з друзями. Привів мене до секції мій друг, як це буває по класиці, через місяць вже покинув заняття, а мене затягнуло вже більше, ніж на півжиття. Тож я займаюсь веслуванням 15 років, і для мене завжди було найвищою метою - досягнення олімпійської медалі. І нехай це сталося з неолімпійського виду спорту, але для себе я сприймаю цю подію як справжні Олімпійські ігри, тому що це дуже символічно, адже я собі загадала, що я хочу на Олімпійські ігри. І на всесвітніх іграх в цьому році вперше в історії було запалено олімпійське вогнище. І це було настільки символічно для мене, тому що це було як справді здійснення мрії. По масштабу це було просто неймовірно. І дійсно відчуття, наче ти підкорив Олімп. Я вдячна за свій шлях, тому що він не завжди був легким. За 15 років були і злети, і падіння. Мільйон разів було бажання покинути спорт, була первтома, завжди потрібно жертвувати чимось. Я дуже-дуже щаслива, тому що у мене вийшло все ж таки досягнути цього. Тому що коли ти все життя кладеш на досягнення цієї медалі і зрештою її не здобуваєш, то це, звісно, дуже сумно, і я дуже щаслива, що у мене вийшло».
У свою чергу, президент міської федерації веслування Микола Верховецький також розповів: «В мене така ж історія. Я прийшов на веслування у 12 років, у 2009 році. Навіть пам'ятаю дату, коли я прийшов - це було 20 травня. Мій батько також займався цим видом спорту, є кандидатом в майстри спорту. Рідний дядько також займався веслуванням. Він майстер спорту України. Навіть мій хрещений також колишній веслувальник, він чемпіон світу та Європи з веслування на байдарках та каноє, деякий час він був моїм тренером. Тому в мене вже з дитинства було оточення веслувальників. Я насправді з дитинства мріяв про те, що колись візьму участь у Олімпійських іграх та буду призером цих змагань. Але трішки сталось не так, як я хотів, бо Всесвітні ігри - це також олімпіада серед неолімпійських видів спорту. І я вважаю, що завжди треба йти до кінця, ставити перед собою якісь цілі. Навіть якщо щось не виходить, все одно це не привід здаватись та припиняти йти до своєї мети».
Присутні на зустрічі вихованці ДЮСШ «Зміна» мали змогу поспілкуватися з чемпіонами та поставити їм запитання, а Олена Скворцова та Микола Верховецький поділилися спогадами, як проходили змагання у Китаї, яким було їхнє життя в олімпійському селищі, які курйозні випадки траплялися з ними про враження щодо церемонії відкриття та які відчуття їх переповнювали, коли їм вручали заслужені нагороди.
Окремо розповіли про форму збірної команди та випадок, коли нашим учасникам змагань заборонили виходити на церемонію відкриття ігор у накидках із національною символікою, проте наші спортсмени, за допомоги міжнародних організацій, відстояли це право.
Діти також із великим захватом мали можливість розглянути та потримати у ріках медалі наших переможців. Медаль має цікаву форму – зроблена у вигляді панди, оскільки Ченду - це столиця панд у світі. Вона відкривається та містить символічний значок – золотий медальйон, який можна носити окремо.
Тренерка ДЮСШ «Зміна» Олена Скворцова також розповіла, що набір дітей здійснюється в ДЮСШ «Зміна» протягом всього року: «Ми займаємось не тільки влітку, але і восени, і взимку. Кожен сезон у нас є чим займатися. Маємо дві спортивні зали: зал спеціальної підготовки з тренажерами - він сучасний, побудований рік тому. Дітям дуже подобається займатися. Тут невеликий футбольний майданчик. Також у нас є великий футбольний та волейбольний зали. Ми там граємо в спортивні ігри взимку. Крім того, у зимовий сезон та трішки восени і навесні ми займаємось у плавальному басейні. Наші заняття є безкоштовними для всіх. Тобто з батьків потрібна тільки змінна форма, і бажання веслувати і приєднатися до нашої чудової команди. Всі дітки і дорослі, які приходять до нас, завжди позитивно відгукуються про нашу команду, що у нас дуже дружній колектив, дружня атмосфера. Ми часто робимо якісь класні заходи, купуємо їм солодощі, які розігруємо серед них - їм це дуже подобається».
Олена Скворцова також наголосила, що навіть ті діти, які займаються лише рік, вже мають свої плоди, свої результати, і для них це вже більше, ніж просто вид спорту. Тому ДЮСШ «Юність» приймає на навчання діток мінімум з дев’яти років, але при умінні плавати. Також відмітила, що цей вид спорту розвиває все у дитині, тому що це є комплексною підготовкою, адже тут не тільки веслують, а ще й займаються й іграми, й плаванням, та включає в себе багато інших активностей. Тобто веслувальник – це і футболіст, і пловець, і бігун, і атлет, і ваги піднімає та інше. Це ще й елемент дисципліни. Діти тут проходять цілу школу життя, особливо, коли їздять на збори або на змагання. Тобто дитинна, яка займається таким видом спорту, є комплексно розвиненою.
Присутній на заході тренер з веслування, заслужений тренер України з веслування на байдарках та каноє Ігор Гармаш зазначив, що завдяки спільній праці дітей, колективу закладу, місцевій владі робиться дуже гарна справа і отримуються гарні результати, а також розповів: «Це приміщення збудоване з нуля, відремонтований господарський блок. Усе це завдяки благодійному фонду Дениса Парамонова, який нас суттєво підтримує. Саме йому належала ініціатива відновити веслування в Білій Церкві, і він запросив мене долучитися до цієї справи. У нас, на мою думку, це виходить, адже результати очевидні».
Тож бажаємо нашим переможцям подальших перемог, а їх вихованцям досягнути та перевищити результати своїх тренерів.