Високі нагороди військовому – з вірою та сподіванням на його повернення живим та неушкодженим

| 26. 08. 2025

26 серпня у приміщенні міської ради відбулося вручення почесних нагород, присуджених зниклому безвісти солдату Андрію Первічку – відзнаки Президента України «За оборону України» та нагороди Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».

Андрій Первічко зник безвісти 22 березня 2025 року в районі населеного пункту Мар’їне Сумської області після удару FPV-дрона противника.

Нагороди отримала мати Тетяна Миколаївна Первічко та син військовослужбовця Михайлик – на знак вдячності за його бойові заслуги та надії, що їхній син та батько Андрій знайдеться та вдягне ці нагороди на свій кітель.

«На жаль, ці нагороди дуже довго доходять до отримувачів, і не завжди їх можна вчасно передати. Андрій Анатолійович виконував свої обов’язки біля населеного пункту Кринки Херсонської області. Після виходу з Кринок протягом певного часу його перевели до Сумської області, де в районі населеного пункту Мар’їне він зник без вісти. Ми пам’ятаємо всіх, хто зник безвісти, всіх, хто загинув. Дякуємо Тетяні Миколаївні за виховання такого прекрасного сина – військовослужбовця Андрія», - зазначив офіцер групи військового співробітництва військової частини А2648 Володимир Бурла, який вручав нагороди.

Під час заходу секретар міської ради Володимир Вовкотруб, звертаючись до Тетяни Миколаївни, зазначив: «Ми пишаємося, що Ваш син є представником нашої громади і віримо в те, що ми зустрінемо його в Білій Церкві та обіймемо!»

Андрій Первічко народився у 1994 році. До Білої Церкви родина Андрія переїхала з Чорнобильської зони, коли йому було три роки. У Білій Церкві він закінчив Білоцерківську загальноосвітню школу №16, а також ДПТНЗ «Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу» (колишнє Білоцерківське профтехучилище №13). Працював у різних сферах. На військову службу за контрактом був прийнятий 3 січня 2023 року, служив гранатометником.

Побратими згадують його не тільки як сміливого та мужнього Захисника, але й чудову людину. Спогадами про Андрія поділилася Олександра Шаматилюк, представник в/ч А 2648:

«Він неодноразово добровільно просився на бойові виїзди, але не завжди була така можливість. Йому кортіло на них потрапити, він постійно готувався, знаходив собі відповідне обладнання – біноклі, засоби спостереження. Він цим жив. Завжди ділився новинками, які полегшували військову службу, заряджав цим своїх побратимів. Він відкритий, щирий, простий, компанійський, молодий. Це ті характеристики, які є «плюсом» у будь-якому колективі».

Тож сподіваємося, що солдат Андрій Первічко скоро повернеться, і ми матимемо ще один привід, аби його привітати, та поспілкуємося з ним вже особисто.

У заході взяли участь заступники міського голови, старости сіл Білоцерківської громади та представники структурних підрозділів БМР.

Фото