Бізнес-саміт, присвячений розвитку, безпеці та трансформації українського бізнесу
В умовах воєнного стану, цифрової трансформації та переорієнтації економіки український бізнес потребує не лише адаптації, а й стратегічного переосмислення підходів до управління, безпеки та розвитку. Над такими викликами, серед інших, мають працювати наші підприємці.
Тож аби допомогти місцевому бізнесу у вирішенні таких проблем, КП БМР «Агенція стратегічного розвитку Білої Церкви» організувало та провело 17 грудня у Білій Церкві Бізнес-Саміт, присвячений розвитку, безпеці та трансформації українського бізнесу.
Партнерами у проведенні Бізнес-саміту були: Київська ОВА, Білоцерківська міська рада, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, ІТ Асоціація України, EBS group.
З вітальним словом до всіх присутніх звернувся секретар Білоцерківської міської ради Володимир Вовкотруб: «Наше місто має славетну історію, гарне географічне розташування з розвинутою логістичною інфраструктурою та досить потужний економічний потенціал, адже у Білоцерківській громаді проживає 230 тис. населення і на сьогодні вона стрімко розвивається. До нашого міста релокується багато підприємств зі сходу України, також у наше місто інвестують багато міжнародних компаній, тому ми маємо ядро для перспективного розвитку бізнесу та нашої громади».
Володимир Вовкотруб подякував Агенції стратегічного розвитку Білої Церкви, усім партнерам, які долучилися до організації цього важливого для місцевого бізнесу заходу, представникам КОВА, депутатам міської ради та всім, завдяки кому залучаються інвестиції, приймаються важливі рішення для розвитку громади. Побажав, щоб форум пройшов плідно та корисно і присутні дізналися важливу інформацію та могли налагодити важливі для себе контакти.
До присутніх також звернувся начальник Бізнес-центру Київської області АТ УКРСИББАНК BNP Paribas Group Валерій Водотика, який поінформував про те, як функціонує банківська установа, яку він представляє та про її участь у державних, міжнародних проєктах щодо підтримки підприємництва в умовах війни та блекаутів. Зупинився на важливості питання підтримки українського бізнесу, залучення міжнародних коштів для цього та поінформував чому АТ УКРСИББАНК має наміри розпочати партнерство, яке буде спрямоване саме на розвиток і сприяння розвитку бізнесу в Білоцерківській громаді.
Програма Бізнес-саміту була розпочата з теми автоматизації бізнесу. Цифровізація включає багато процесів та складових. Головні з них були обговорені під час заходу. В умовах повномасштабної війни та постійних кіберзагроз, автоматизація перестала бути питанням «зручності» чи «конкурентної переваги». Сьогодні це питання виживання і стійкості. Для малого та середнього бізнесу, кожен робочий процес має бути максимально ефективним, захищеним і, що найважливіше, незалежним від ворога.
Тож із темою: «Ворожий софт і шлях України до цифрової незалежності та Маркетплейс цифрових рішень для бізнесу» виступила директорка Центру Адвокації та розвитку ІТ Індустрії (Асоціація IT Ukraine) Марта Кіндрись. Зауважимо, що ворожий софт - це програмне забезпечення, розроблене або поширюване компаніями та особами з країни-агресора (Росії).
Пані Марта розповіла про дану інституцію, яка стоїть на захисті інтересів ІТ-індустрії вже 21 рік та працює над системними змінами в законодавстві, щоб захистити наш цифровий простір. Зауважила, що в Асоціації є дві мети. Перша - цифровізація наших індустрій, адже український бізнес працює в умовах війни та кадрового голоду, тому дуже важливо цифровізувати, тобто оптимізувати процеси. Проте тут є великий ризик - використання ворожого софта. На жаль, в Україні є багато продуктів саме російського та білоруського походження. Багато з них виведені до іноземних компаній, а насправді це 1С/BAS.
Присутнім розповіли про загрози використання програмних продуктів країни-агресора та чому є необхідність переходити на безпечне альтернативне програмне забезпечення.
Доповідач наголосила, що за аналітичними даними 70% українських підприємств використовують 1С/BAS. З 2015 року державні установи України через систему Prozorro витратили 2,250 млрд на закупівлю російського програмного забезпечення.
У 2024 році зафіксовано 4 315 кіберінцидентів, точками входу яких були програмні продукти російського походження. Разом з тим, попри 10 років війни, українцями активно використовуються понад 40 програмних продуктів рф. З початку повномасштабного вторгнення фахівці СБУ нейтралізували 10 тисяч кібератак.
Марта Кіндрусь поінформувала про: роботу з виявлення ворожого софту на всеукраїнському та міжнарожних рівнях; сприяння та ініціювання системних змін у законодавстві; заходи з приватними та державними стейкхолдерами щодо відмови від ворожого софту; взаємодію з окремими секторами та галузевими об'єднаннями тощо.
Доповідач акцентувала увагу на напрацьованому законопроекті №13505, який незабаром буде винесено на перше читання до Верховної Ради України. У документі буде чітко визначено, що таке є ворожий софт, аби ворожі продукти не мали можливості замаскуватися під безпечні. Також у законопроєкті передбачено запровадження поетапної відмови від використання ворожої продукції. Зокрема, для бізнесу передбачається запровадження п’ятирічного перехідного періоду.
Представник компанії IT-Enterprise Роман Яворський розповів про надійні ERP-рішення на заміну ворожого 1С/BAS. ERP-системи - це системи, що забезпечують управління підприємствами. Тож, коли йде мова про "заміна ворожого софту", у першу чергу маємо на увазі заміну 1С/BAS, який десятиліттями був фактичним стандартом для бухгалтерії та обліку.
Роман Яворський охарактеризував потреби облікових систем як для великих, так і малих підприємств. Зокрема, зупинився на кейсах щодо: онлайн контролю наявності запасів; контролю фінансів; контролю документів та договорів; впровадження штучного інтелекту для аналітики та рутинних операцій; обробки первинної документації з допомогою ШІ-асистента тощо. Спікер також розповів як правильно обрати компанію, яка забезпечить впровадження облікової системи на підприємстві.
Віктор Левандовський, який очолює ІТ-компанію devels.ai, виступив з темою: Еволюція форми управління бізнесом: від адміністрування документів до управління процесами. Це про те, як зробити бізнес гнучким. Тож, присутнім розповіли як саме має відбуватися процес переформатування процесів управління від системи 1С, яка фактично зосереджувала всі основні дані щодо діяльності підприємства, до сучасних ERP-систем.
Віктор Левандовський зауважив: «Де перемагає бюрократія – програма 1С, компанія поступово стає «конторою»: зростає вага погоджень, обережність, інерція; швидкість падає, відтак організація старіє. А де перемагає підприємець - сучасні підходи до виробництва і з залученням цифровізації - компанія здатна ставати лідером ринку: швидко тестує, адаптується, оптимізує потоки; а бюрократичний контур працює як страховка - забезпечує контроль ризиків, якість і повторюваність».
Про кібербезпеку для стійкості малого бізнесу присутніх на заході поінформував керівник напрямку кібербезпеки компанії SHERIFF Євген Єгоров. Він наголосив, що кіберзлочинці не роблять знижок на розмір бізнесу, тому якщо найдосконаліша система не захищена, вона – вразлива. Спікер розповів, які є сценарії злому та причини з яких вони стаються. Зупинився на нових розробках хакерів, які удосконалюють рівень своїх атак та поінформував про сучасні види кібератак. Євген Єгоров зауважив, що ефективний кіберзахист не вимагає астрономічних бюджетів та розповів про кроки, які працюють, є доступними та реально захищають бізнес від більшості загроз.
З не менш актуальною доповіддю виступила заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк. Посадовиця розповіла про програми підтримки бізнесу, які діють у Київській області. Зауважила, що зведений бюджет Київської області становить 30 млрд грн, що надійшли за рахунок податків і зборів до загального фонду місцевих бюджетів. Надходження від Білоцерківської громади займають 21%. Це свідчить про те, що, бізнес-клімат в Білоцерківській громаді на дуже високому рівні.
Наталія Гаватюк розповіла про зацікавленість підприємців релокуватися до Київщини, адже з точки зору розвитку і розширення бізнесу, у нас є перспективи, зокрема активно розвиваються індустріальні парки. І Біла Церква є серед лідерів у цьому напрямку.
Щодо підтримки бізнесу, що діє на Київщині, Наталія Олегівна зупинилася на заходах з додаткового відшкодування частини відсотків, в рамках державної Програми «Доступні кредити 5-7-9%». Це державна ініціатива для підтримки малого та середнього бізнесу в Україні: «До участі у програмі у нас на сьогодні долучені 11 банків. Сьогодні буде підписано меморандум ще з одним нашим партнером - Укрсіббанком.
У цьому році в бюджеті було передбачено 20 млн грн на таке відшкодування. Що це за відшкодування? Якщо підприємство бере інвестиційний кредит в рамках державної Програми «Доступні кредити 5-7-9%», обласна адміністрація фінансує чи повертає (відшкодовує) вартість кредиту до нуля. Тому якщо ви розвиваєте бізнес і берете інвестиції – зможете отримати кредит під 0%. Це доволі гарний інструмент підтримки. Тому на сьогодні, маємо велику кількість бажаючих, що хочуть отримати це відшкодування. Є певні умови, щоб отримати цей кредит. Перш за все - сплачувати податки в Київську область і бути зареєстрованим на Київщині. Друге - це брати інвестиційний кредит під розширення. І третє - це створювати нові робочі місця або зберігати ті, які були станом на 1 лютого 2022 року. Вже 240 підприємств отримали таке відшкодування».
Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації також відзначила ще одну можливість для розвитку бізнесу – це облаштовувати виробництва в індустріальних парках. На Київщині їх функціонує 14. Бізнес, який заходить до індустріальних парків також отримує пільги. Наприклад у Білоцерківській громаді діє програма, згідно з якою підприємці, які розміщені на території індустріальних парків не сплачують земельний податок.
Крім цього, у нас ще є обласна програма, яка також відшкодовує 50% вартості проектно-кошторисної документації. Також є інструмент для підприємств: надання часткового відшкодування витрат на оплату робіт з проведення незалежної оцінки шкоди та обсягу збитків, завданих суб’єктам господарювання недержавної форми власності у зв’язку із збройною агресією рф. Обласна адміністрація відшкодовує до 75% вартості звіту з оцінки такого майна. У нас є комісія, яка розглядає і відшкодовує суб'єктам господарювання вартість цього звіту для того, щоб в подальшому можна було податися до міжнародного реєстру збитків та отримати репарації.
Новий наш інструмент, який ми запустили вперше - це підтримка інноваційної діяльності шляхом часткового відшкодування витрат (до 75%) за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності. Київщина була першою, хто запропонував такий механізм. Спільно з офісом інтелектуальної власності ми розробили таке відшкодування. У нашому бюджеті закладено1 млн грн на даний захід».
Пані Наталія також зупинилася на низці програм «Зроблено в Україні». Серед них: власна справа; грант для ветеранів та членів їх сімей; грант для переробних підприємств; програма компенсацій аграріям за придбання техніки та обладнання українського виробництва; програма компенсації 15% вартості (без ПДВ) за придбання енергетичного, будівельного, колісного та спеціального обладнання українського виробництва; національний кешбек, підтримка проєктів зі значними інвестиціями та ін.
Всі спікери дали відповіді на запитання присутніх, які стосувалися різних напрямків розвитку бізнесу як малого і середнього, так і великого.
В рамках Бізнес-саміту відбулося урочисте підписання меморандуму про партнерство Київської обласної військової адміністрації та АТ Укрсиббанк БНП ПАРІБА ГРУП. Свої підписи під документом поставили заступник голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк та начальник Київського регіонального департаменту Роздрібного Бізнесу АТ УКРСИББАНК BNP Paribas Group Юрій Чувашев.
Юрій Чувашев зазначив: «У рамках цього Меморандуму ми хочемо пропагувати і просувати програму «Конкурентоспроможна Київщина» з метою розвитку бізнесу в Київській області. Наш банк запустив ряд фінансових програм для діючих та потенційних клієнтів, що можуть бути долучені з 2026 року. В рамках цих фінансових програм наші клієнти зможуть отримати компенсацію фінансової ставки до 0%».
Наталія Гаватюк так прокоментувала чому Білу Церкву було обрано для підписання меморандуму: «Білоцерківщина має найбільшу кількість суб’єктів господарювання, крім того ми щотижня проводимо діалог «бізнес – влада» у різних локаціях. Меморандум розширює можливості для бізнесу отримати відшкодування інвестиційного кредиту до 0% у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». Тож суб’єкт господарювання, який отримав такий кредит може звернутися до уповноваженого банку, аби податися у реєстр. Якщо він ще й працевлаштував учасника бойових дій, чи членів їх родин або брав кредит на енергообладнання – може звернутися до КОДА для відшкодування кредиту до 0%. На наступний рік ми на програму закладатимемо 25 млн грн, бо кількість суб’єктів господарювання, що звертається до нас зростає».
Під час Бізнес-Саміту учасники зупинилися на реальних інструментах підтримки бізнесу. Це сервіси, які допомагають підприємцям отримувати консультації, знання, доступ до програм підтримки, а також знаходити нові можливості для розвитку і виходу на зовнішні ринки. Важливо, що сьогодні держава та місцева влада виступають партнерами бізнесу, створюють умови, запускають програми підтримки та допомагають підприємцям розвиватися, адже сильний бізнес - це сильна громада та сильна економіка.
Антон Гранько, заступник директора з цифрової трансформації ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» ознайомив з діяльністю організації, яку він представляє, а також презентував проєкт «Дія.Бізнес», який впроваджується Офісом з розвитку підприємництва та експорту спільно з Міністерством цифрової трансформації.
Спікер розповів, що портал «Дія.Бізнес» був запущений в роботу в 2020 році і за увесь час ним скористалося понад 15 млн користувачів, яким надано понад 50 тис. консультацій.
Основними сервісами на порталі є: «Кейси та новини», «Маркетплейс цифрових рішень для бізнесу», «Маркетплейс фінансових можливостей» тощо.
Експерт також зупинився на програмі «Цифрова Європа», яка націлена на те, щоб і бізнес, і заклади вищої освіти були цифровізовані. Для України програмою передбачені конкурси, загальна вартість яких становить 6 млрд євро. «Ця програма буде цікавою для представників бізнесу, державних установ, вищих навчальних закладів, які мають бажання долучитися, цифровізуватися та увійти в європейський цифровий простір», - наголосив доповідач.
За допомогою порталу також можна отримати безкоштовні консультації на 88 тем, які проводяться у режимах як офлайн, так і онлайн; онлайн-курси на різні теми, які стосуються бізнесу та дозволяють отримати нові навички і знання.
Під час презентації було детально розглянуті можливості для експортерів, послуги консалтингу щодо виходу підприємств на зовнішні ринки. За допомогою порталу вже було надано близько 400 таких консультацій.
Зокрема, експортери можуть скористатися такими сервісами та інструментами «Дія.Бізнес», як «Каталог українських експортерів»; «Довідник експортера», «Тендери та сорсингові запити», «Оцінка готовності до експорту» тощо.
Присутні ознайомилися і з такими корисними розділами порталу, як «Міжнародні торговельні заходи», які дали змогу компаніям, які взяли в них участь, підписати контракти на 1,2 млрд грн; навчально-практичній програмі «Export to Sweden 2.0», розроблена для представників харчової промисловості.
Спікер також відповів на низку запитань від присутніх.
Учасники зустрічі зосередили увагу і на темі безперервності бізнесу в умовах воєнного стану, найскладнішим викликом під час якого стало управління людським капіталом. Основна стратегія змістилася від утримання штату до забезпечення життєздатності та взаємозамінності. Під час дискусії присутні зосередилися на двох основних питаннях: отримання статусу критично важливого підприємства, його значення для стабільного бізнесу та економіки, а також на механізмах бронювання працівників як на інструменті збереження кадрового потенціалу.
Про статус критично важливого підприємства та загальні правила отримання критичності розповіла Катерина Гарбуз - партнер та керівник юридичної практики консалтингової компанії EBS. Зокрема спікер детально зупинилася на загальних правилах отримання критичності, які визначені Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» №76 від 27.01.2023 р. Також були розглянуті основні критерії, яким має відповідати компанія для набуття статусу критичного підприємства, та основні етапи встановлення критичності з врахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.
«На практиці ми бачимо, що одні підприємства вважають, що критичність встановлюється виключно для певних специфічних компаній та які відповідають певним недосяжним критеріям. А інша категорія наших клієнтів переконана, що можна не докладати зусиль, аби отримати критичність та забронювати своїх працівників. Але кожен має бути готовим до того, що є певні критерії та алгоритм дій, який приведе до отримання статусу критичності або покаже підприємству, що воно не може претендувати на цей статус. Процес завжди починається зі збору документів, які потім розглядаються центральними органами виконавчої влади (профільними міністерствами) або військовими адміністраціями. Загальна квота для бронювання становить 50% військовозобов’язаних працевлаштованих на підприємстві», - зазначила Катерина Гарбуз.
Співдоповідачем з цієї теми виступила адвокат, керуючий юрист EBS Тетяна Причепа. Спікер зупинилася на процесі подачі документів до кожного профільного державного органу, оновлених критеріях для отримання підприємствами критичності. Вони визначені в розпорядженні Київської обласної військової адміністрації від 30 жовтня 2025 року №1579 «Про затвердження Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для забезпечення потреб територіальних громад Київської області в особливий період». Ним передбачено 14 критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для забезпечення потреб територіальних громад Київської області в особливий період.
Експерти також наголосили на важливості дотримання підприємством вимог щодо військового обліку громадян. Зокрема відмітили, що в разі, якщо ці вимоги не дотримані, підприємство знімається з розгляду. Також були детально розглянуті квоти та порядок бронювання працівників на підприємствах, які отримали статус критичності.
Начальник відділу маркетингу та зв’язків з громадськістю ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» Ольга Степаненко зупинилася на перевагах національного проєкту «Дія.Бізнес», зокрема відмітила, що окрім послуг, які надаються онлайн, діє мережа Центрів підтримки підприємців, і зараз вони працюють у 12 містах України. На Київщині такий центр працює в Бучі. Спікер наголосила, що центри дуже популярні, і за цей рік такі центри відвідали 50 тис. українців - як підприємців, так і людей, які перебувають у пошуку своєї справи.
«Основна мета таких центрів підтримки - допомогти кожній людині знайти своїх однодумців. Онлайн-сервіси - це чудово, але кожній людині потрібна людина, особливо коли є певні вагання, сумніви або просто є бажання поговорити з кимось про свій бізнес. Центри - це те місце, де можна познайомитися з новими людьми та знайти партнерів», - наголосила Ольга Степаненко.
Спікер також зупинилася на освітніх складових національного проєкту «Дія.Бізнес». Зокрема це онлайн-курси, акселераційні та грантові програми - в тому числі для ветеранів та ветеранок, а також їхніх сімей. Загальний грантовий фонд становить 26 млн грн.
«Для підприємців ми надаємо не лише можливості скористатися інструментами, але й здобути нові знання та залучити фінансування», - підкреслила спікер.
Тож захід об’єднав близько 100 учасників, які попередньо зареєструвалися через інформаційні ресурси Агенції та муніципалітету.
Запропонована програма Бізнес-саміту була комплексною відповіддю на сучасні виклики та орієнтована на формування стійкого, технологічно розвиненого й конкурентоспроможного українського бізнесу.