Сказ не пробачає зволікань: чому після укусу тварини не можна відмовлятися від лікування

| 09. 10. 2026

На сьогодні в Білоцерківській громаді актуальною та небезпечною лишається проблема захворюваності на сказ серед тварин і ризики, які щодня має людина будь-який житель нашої громади щодо сказу.

Станом на сьогодні покусаних, травмованих людей - 617 осіб. Близько третини з них - діти. Якщо порівнювати ці показники з минулим роком, спостерігається зростання приблизно на 11% - у минулому році було 555 укушених та травмованих осіб.

Про це розповіла Марина Ляшко, директор Білоцерківської районної філії ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ».

«На жаль, найбільшою проблемою є те, що після ураження тією чи іншою твариною, люди відмовляються від медичної допомоги. Якщо ми візьмемо всіх людей, які потребували медичної допомоги після ураження тією чи іншою твариною, то відсотків 60-63% (389 осіб) були у групі ризику, і людям була призначена антирабічна допомога. Ці люди реально потребували цієї допомоги, аби уникнути ризику виникнення сказу. На жаль, з цих 389 осіб, 25% відмовилися від призначеного лікування. Це має дуже великі ризики зараження, мотивація цих людей незрозуміла. Дуже часто це абсурдна, нічим не обґрунтована відмова.

За словами фахівчині, також було декілька випадків, у яких люди відмовилися від подальшого лікування у зв’язку з тим, що вони знайшли тварину, яка їх уразила. У таких випадках ризики мінімальні.

Тобто якщо людина знайде тварину, яка її уразила, і виявиться, що з твариною протягом 10 днів усе гаразд, то від лікування можна відмовитися. Але, на жаль, решта людей, які відмовилися від лікування, - мають величезні ризики зараження.

«Якщо у тварини проявляється сказ протягом 10 днів, ми чітко можемо зрозуміти наші подальші дії щодо інших уражених людей і тварин, - пояснила Марина Ляшко. - Але, на жаль, якщо ми говоримо про людину, інкубаційний період збудника сказу може затягуватися навіть до двох років. У такому випадку лікарям дуже важко встановити, що саме передує причинам виникнення тієї чи іншої симптоматики, яка в принципі характерна для сказу, особливо, якщо це відбувається через два роки, адже ніхто не згадає про той укус, ослинення чи подряпину. Починають проводити хибне лікування чи певні інші дії, і, на жаль, у таких випадках людину можна втратити. Тому дуже важливо, коли ми маємо ураження від будь-якої тварини - не має значення, ми маємо звернутися по медичну допомогу. Обов’язково при цьому визначається статус самої тварини - чи вона щеплена, чи дика, чи свійська; який саме ступінь ураження, куди саме було здійснене пошкодження, яким чином воно було здійснене. Від ступеня ураження теж залежить, наскільки будуть сильними ризики інфікування. Якщо лікар визначився з цим, потім він визначається з подальшим лікуванням - за допомогою імуноглобулінів або антирабічної вакцини, або одразу обох видів лікування. Або ж просто спостереження протягом 10 днів за твариною, якщо тварина знайома».

Сказ - це дуже небезпечне захворювання та з високою смертністю (до 90-95%). Тому ці заходи потрібно провести у перші дні після ураження твариною: обробити рану, оскільки окрім інфікування може виникнути бактеріальне забруднення, і, відповідно, гниття, що може призвести до сепсису.

Так само визначається попередній вакцинальний статус людини, тому що разом із брудними зубами тварини, окрім звичайного інфікування умовно патогенною та патогенною флорою, можуть бути ризики виникнення правця. У разі, якщо людина не має щеплення від правця, їй проводять таке щеплення.

Пам’ятайте: після укусу, подряпини чи ослинення твариною необхідно негайно промити й обробити рану та звернутися по медичну допомогу — лише лікар може оцінити ризики й визначити, яке лікування потрібне для запобігання сказу.